Письменник Євген Гребінка народився 2 лютого 1812 року та прожив 36 років. Майже половину життя займався літературною діяльністю. За 15 років надрукував понад 50 повістей, романів та оповідань. До дня народження письменника Суспільне зібрало факти з життя і творчості літератора.

Євген Павлович Гребінка народився на хуторі Убіжище  Пирятинського повіту. Батько письменника був штаб-ротмістром, учасником війни 1812 року. Початкову освіту хлопець здобував вдома. З 1825 навчався у Ніжинській гімназії вищих наук, де й почав писати вірші. 1829 року розпочав перекладати українською поему Олександра Пушкіна "Полтава". Разом з товаришами-гімназистами створював студентську бібліотеку, видавав рукописні журнали "Аматузія" та "Пафія". Батько Євгена був дрібним поміщиком, відставним офіцером, а мати була нащадком звитяжного запорозького роду Чайковських. 1831 року, після закінчення гімназії, Гребінка повернувся додому. У цей час пережив особисту драму через любов до сестри товариша з гімназії. Описав її у "Записках студента". Цього ж року на сторінках "Украинского альманаха" в Харкові під псевдонімом Е. Гребенкин вийшов його перший друкований твір "Рогдаев пир". 1834 року Гребінка переїхав до Петербурга. Викладав там російську словесність у військових училищах. Писав батькам: "Тіло моє було в столиці, а душа далеко − в рідному степу, під солом'яною покрівлею маленького будиночка".  У червні 1835 року Іван Сошенко познайомив Гребінку з Тарасом Шевченком. Євген Павлович підтримував Шевченка матеріально, допомагав із самоосвітою, долучився до викупу поета з кріпацтва. До того ж у 1843 році він супроводжував Шевченка у подорожі рідною землею після 14-річної розлуки з Україною.

Також завдяки ініціативі Гребінки у 1840 році вийшло перше видання "Кобзаря". Загалом, саме Гребінка на своїх домашніх літературних вечорах познайомив Тараса Шевченка з представниками інтелектуальної еліти, які пізніше зіграли неабияку роль у звільненні поета з кріпацтва. Гребінка збирав твори українською мовою й випускав їх у додатках до журналу "Отечественные записки". Однак у 1839-му видавець Андрій Краєвський відмовився публікувати додатки українською. Згодом із зібраних матеріалів Гребінка уклав альманах "Ластівка". Це була важлива подія у становленні українського літературного слова, оскільки на сторінках одного альманаху зібралися твори Шевченка, Котляревського, Квітки, Забіли та Боровиковського.

 У 1842 році письменник відвідав село Рудка. Там написав відомий романс "Очи чёрные", присвятивши його своїй коханій – Марії Василівні Ростенберг. Потім цю пісню неодноразово переспівували, зокрема Луї Армстронг, Володимир Висоцький, Мірей Матьє, Хуліо Іглесіас, Патрісія Каас. Також у 1847 році Гребінка своїм коштом відкрив парафіяльне училище в Рудці для дітей бідних селян.

Помер літератор від туберкульозу 15 грудня 1848 року у Санкт-Петербурзі. Його прах перевезли і поховали на батьківщині – біля хутора Убіжище.  Попри те, що значну частину прозових і поетичних творів Гребінка писав російською (що неодноразово відзначалося радянською критикою, нібито підтверджуючи прагнення українських письменників бути частиною загальноросійського літературного процесу) – можна сказати, що в письменника відбувалася внутрішня боротьба між "малоросом" та "свідомим українцем".  Українською мовою усі твори Євгена Гребінки вперше опублікували 1878 року.

В бібліотеці для дітей розгорнута літературна викладка-знайомство  «Творець українського байкарства». Юні користувачі бібліотеки ознайомились з біографією письменника та прочитали байки вголос.