Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
Пошук
Форма входу
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 «Не цураймося селянського життя»

Web-бібліографія до 190-річчя від дня народження Ганни Барвінок

****************************************************************************************************************************

«Спадщина Олеся Гончара у нашій книгозбірні»

персоніфікований список літератури

до 100-річчя від дня народження Олеся Гончара

Олесь Терентійович Гончар народився 3 квітня 1918 р. в с. Ломівці, в передмісті Дніпропетровська. Дитячі роки провів в слободі Суха Кобеляцького району Полтавської області. Закінчив семирічку у сусідньому селі, потім навчався у Харківському технікумі журналістики. З 1937р. активно починає друкуватися у періодиці. У 1938р. вступає до Харківського університету на філологічний факультет. Приймав участь у війні як сержант-мінометник, після третього курсу пішов добровольцем. Зокрема у битві за Київ на річці Рось. Після закінчення війни повертається до навчання у Дніпропетровському університеті. Пише роман «Прапороносці», який був виданий у 1948 році. Вступає до аспірантури при Інституті літератури ім. Шевченка АН УРСР та переїздить до Києва. З’являється повість «Земля гуде» (1947), дилогія «Таврія» (1952) та «Перекоп» (1957). О. Гончар продовжує звертатися до теми Вітчизняної війни. 1956 р. виходить кіноповість «Партизанська іскра», роман «Людина і зброя» (1960), який був відзначений Державною премією ім. Т. Г. Шевченка за 1962 рік. У 1963р. за роман «Тронка» присуджено Ленінську премію. Виступав, як літературознавець, історик мистецтва, критик. У 1959–1971 роках Олесь Гончар — голова правління Спілки письменників України, у 1959–1986 роках — секретар правління Спілки письменників СРСР. Від 1973 р. — голова Українського республіканського комітету захисту миру, член Всесвітньої Ради Миру, академік Академії наук України. Відроджував українську культуру, мову та націю, довгий час був депутатом Верховної Ради. Помер 16 липня 1995р. Творчість:

  • повість «Стокозове поле»
  • роман «Людина і зброя»
  • книжка «Фронтові поезії»
  • роман «Прапороносці»
  • повість «Земля гуде»
  • новела «За мить щастя»
  • збірка «Новели»
  • повість «Микита Братусь»
  • роман у новелах «Тронка»
  • роман «Собор»
  • та інші.

Джерело: http://dovidka.biz.ua/oles-gonchar-biografiya-korotko/ Довідник цікавих фактів та корисних знань

Книги Олеся Гончара у нашій книгозбірні:

  1. Гончар О. Бригантина: Повість, оповідання / О. Т. Гончар. – Харків: Фоліо, 2006. – 383 с.
  2. Гончар О. Вибрані твори у 4 т. / О. Т. Гончар. – К.: «САКЦЕНТ ПЛЮС», 2005. – Т. 1: Тронка. Собор . Кресафт. – 544 с.
  3. Гончар О. Вибрані твори у 4 т. / О. Т. Гончар. – К.: «САКЦЕНТ ПЛЮС», 2005. – Т. 2: Циклон. Твоя зоря. Микита Братусь. Далекі вогнища.  – 736 с.
  4. Гончар О. Вибрані твори у 4 т. / О. Т. Гончар. – К.: «САКЦЕНТ ПЛЮС», 2005. – Т. 3: Людина і зброя. Чорний Яр.  – 320 с.
  5. Гончар О. Вибрані твори у 4 т. / О. Т. Гончар. – К.: «САКЦЕНТ ПЛЮС», 2005. – Т. 4: Прапороносці. Письменницькі роздуми. – 416 с.
  6. Гончар О. Т. Катарсис. – К.: Укр.світ, 2000. – 136 с.
  7. Гончар О. Листи / Олесь Гончар ; передм. В. Яворівського ; вступне слово Я. Оксюти ; післямова Р. Лубківського. – К.: Укр. письменник, 2008. – 431 с.
  8. Гончар О. Т. Твори: у 12т. – К.: Наукова думка, 2001. – Т. 1: Прапороносці. Поезії. Коментарі / упоряд. та комен. С. А. Гальченка та ін.. : перед. Слово М. Г. Жулинського. – 576 с.
  9. Гончар О. Поетичний пунктир походу: Поезії. – К.: Видавничий центр «Просвіта», 2000. – 120 с.
  10. Гончар О. Т. Прапороносці: трагедія: для ст. шк. віку. – К.: Веселка, 1995. – 463 с
  11. Гончар О. Т. Спогад про океан: новели: для ст. шк. віку. – К.: Веселка, 1995. – 398 с.
  12. Гончар О. Т. Твори: у 12т. – К.: Наукова думка, 2001. – Т. 2: Земля гуде. Партизанська іскра; Микита Братусь. Щоб світився вогник. Оповідання з циклу «Південь». коментарі / упоряд. С. А. Гальченко. – 2002 – 512 с.
  13. Гончар О. Т. Твори: у 12т. – К.: Наукова думка, 2001. – Т. 3: Таврія. Перекоп. Коментарі / упоряд. В. Г. Дончик . – 2003.  – 680 с.
  14. Гончар О. Т. Твори: у 12т. – К.: Наукова думка, 2001. – Т. 4: Людина і зброя. Циклон. Коментарі / упоряд. В. Г. Дончик . – 2004.  – 624 с.
  15. Гончар О. Т. Твори: у 12т. – К.: Наукова думка, 2001. – Т. 5: Тронка. Собор. Коментарі / упоряд. та комен. С. А. Гальченка. – 2005. – 576 с.
  16. Гончар О. Т. Твори: у 12т. – К.: Наукова думка, 2001. – Т. 6: Брегантина. Берег любові. Коментарі / упоряд. та комен. С. А. Гальченка.  – 2008. – 440 с.
  17. Гончар О. Т. Твори: у 12т. – К.: Наукова думка, 2001. – Т.7: Твоя зоря. Далекі вогнища. Спогад про океан. Коментарі / упоряд. та комен. С. А. Гальченка.  – 2008. – 560 с.
  18. Гончар О. Т. Твори: у 12т. – К.: Наукова думка, 2001. – Т. 8: Мала проза. Коментарі / упоряд. та комен. С. А. Гальченка.  – 2009. – 496 с.
  19. Гончар О. Т. Твори: у 12т. – К.: Наукова думка, 2001. – Т. 10: Листи. – 808 с.
  20. Гончар О. Троянка. Собор: романи /  О. Гончар. – К.: «Сакцент Плюс». 2004. – 512 с.
  21. Гончар О. Т. Щоденники: У 3-х т. : Т. 1 (1943-1967) / Упоряд., підгот. текстів, ілюстр. матеріалу та передм. В. Д. Гончара. – К.: Веселка, 2002. – 455 с.
  22. Гончар О. Т. Щоденники: У 3-х т. : Т. 2 (1968-1983) / Упоряд., підгот. текстів, ілюстр. матеріалу та передм. В. Д. Гончара. – К.: Веселка, 2003. – 607 с.
  23. Гончар О. Т. Щоденники: У 3-х т. : Т. 3 (1984-1995) / Упоряд., підгот. текстів, ілюстр. Матеріалу та передм. В. Д. Гончара. – К.: Веселка, 2003. – 607 с.

****************************************************************************************************************************

Персоніфікований список літератури 

до 115-річчя від дня народження Н. Л. Забіли

«Казковий світ Наталі Забіли»

Наталя Забіла — українська письменниця, поетеса. Народилася 5 березня 1903 року в Петербурзі у дворянській родині, яка мала давні культурні традиції. Після Жовтневої революції 1917 року сім’я переїхала в Україну і оселилася в Люботині, неподалік від Харкова. У 1925 році Наталя Забіла закінчила історичний відділ Харківського інституту народної освіти. Після закінчення інституту працювала співробітником редакції журналу «Нова книга», в Українській книжковій палаті.

 Перші публікації Забіли з’являються 1924 року (вірш «Війна війні»). Незабаром молода поетеса увійшла в союз селянських письменників «Плуг». Виходить перший збірник лірики — "Далекий край" (1926), а згодом і оповідання «За волю» і «Повість про Червоного звіра».

У 1928 році виходить віршована розповідь для малюків «Про маленьку мавпу», після чого Наталя Забіла починає писати для дітей. Особливу популярність здобула "Ясоччина книжка" (1934), яка потім неодноразово перевидавалася.

У роки Другої світової війни Наталя Забіла жила і працювала в Казахстані. Повернувшись в Україну, очолювала Харківську письменницьку організацію, до 1947 року редагувала журнал «Барвінок». За драматичну поему "Троянові діти" (1971) та фантастичну п’єсу "Перший крок" (1968) в 1972 році Наталя Забіла першою в Україні була удостоєна премії ім. Лесі Українки. Наталя Забіла була упорядником "Читанок" для другого (1933) і першого (1939) класів, які згодом неодноразово перевидавалися.

 Як громадський діяч, Наталя Забіла протягом багатьох років була головою комісії дитячої літератури у Спілці письменників України, членом редколегії дитячих журналів, редакційної ради "Детиздата", виступала на письменницьких з’їздах і нарадах з питань дитячої літератури як критик і літературознавець.

Померла Наталя Забіла 6 лютого 1985 року в Києві.

Близько двісті книжок для дітей, переважно для дошкільного та молодшого шкільного віку, видала Наталя Забіла за час своєї літературної діяльності. Великою популярністю у юних читачів користуються збірки: «Під ясним сонцем» (1949), «Веселим малюкам» (1959), «У широкий світ» (1960), «Оповідання, казки, повісті» (1962), «Стояла собі хатка» (1974), «Рідний Київ» (1977, 1982), а також «Вибрані твори» в чотирьох томах (1984).

Джерело: http://dovidka.biz.ua/natalya-zabila-biografiya-skorocheno/ Довідник цікавих фактів та корисних знань

Книги Н. Забілої в бібліотеках району:

  1. Забіла Н. Про малят і про звірят / Наталя Забіла. – Харків : Школа, 2014. – 80 с. (Шацька районна бібліотека для дітей);
  2. Забіла Н. Вибрані твори в 4-х томах. Т. 2. У широкий світ: Вірші, казки, для молодшого і середнього шкільного віку / Худож. О. Г. Якутович. – К.: Веселка, 1983. – 207 с. (Шацька районна бібліотека для дітей);
  3. Забіла Н. Вибрані твори в 4-х томах. Т-4. Завісу відкрито: П’єси для молодшого та середнього шкільного віку / Худож. О. Г. Якутович. К.: Веселка, 1984. – 248 с. (Шацька районна бібліотека для дітей);
  4. Забіла М. Велика збірка творів. Вірші / Наталя Забіла; мал.. Євгенії Житник. – Харків : Школа, 2014. – 320 с. (Шацька бібліотека для дітей, бібліотека філія с. Мельники);
  5. Забіла Н. Веселий корабель: Вірші, оповідання та казки: для дошкільного та молодшого шкільного віку / Н. Забіла; Малюнки О. Г. Якутович. –  К.: Веселка, 2004. – 119 с. (Шацька районна бібліотека для дітей, бібліотека філія с. Кропивники, бібліотека філія с. Світязь);
  6. Забіла Н. Ясоччина книжка : Оповідання. Для дошк. віку / Худ. М. Бекало. – К.: Веселка, 1993. – 27 с. (Шацька районна бібліотека для дітей, бібліотеки філії сіл: Голядин, Кропивники, Мельники, Піща, Світязькі-Смоляри, Шацька міська бібліотека);
  7. Наталя Забіла (біографія) // Більчук М. Українські та зарубіжні письменники: Розповіді про життя і творчість. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. – С. 59-61. (Шацька районна бібліотека);
  8. Наталя Забіла (біографія) // Колдюк Я., Одинцова Г. Сто двадцять розповідей про письменників: Довідник для вчителя початкових класів. – К.: Наш час, 2006. – С. 53-55. (Шацька районна бібліотека);
  9. Наталя Забіла (твори) // Українська дитяча література: Антологія / Вступна ст. та упорядкув. Л. П. Козачок. – К.: Вища школа, 2002. – С. 254-276. ( Шацька районна бібліотека).

****************************************************************************************************************************

«Великий мандрівник з маленького Нанту»

(до 190-річчя від дня народження Жуля Верна)

Жуль Габріель Верн народився 8 лютого 1828 в місті Нант (Франція) в сім’ї адвоката. У 8 років Жуль Верн почав навчання спочатку в семінарії Сен-Станіслав, а потім в Нантському ліцеї, де він отримав класичну освіту, що включала в себе знання грецької та латини, а також риторику, співи та географію. У 1849 році Жуль Верн отримав ступінь ліценціата права, так як батько-адвокат наполягав на отриманні юридичної освіти. Але Жуль Верн не починав адвокатську практику, адже під час навчання почав писати п'єси, оповідання, комедії. Вперше його п’єса була поставлена в 1850 році, а першим надрукованим твором став роман із серії «Незвичайних подорожей» в 1863 році. З тих пір Верн випробував безліч професій, але не переставав писати. 10 січня 1857 року Верн одружився з Онориною де Віане, молодою вдовою з двома дітьми. Він з сім’єю мешкав у великому заміському будинку та іноді плавав на яхті. Перший роман Жуль Верна приніс йому великий успіх. Надихнувшись позитивними відгуками , письменник продовжив створювати пригодницькі романи, просочені науковими чудесами . Верн постійно подорожував: по США, Середземному морю, об’їздив майже всю Європу. За свою біографію Жуль Верн написав 66 романів, безліч повістей, п’єс. Безліч романів Жуль Верна були екранізовані. Серед відомих його творів — «Таємний острів», «П’ятнадцятирічний капітан», «Подорож до центру Землі», «Із Землі на Місяць», «Діти капітана Гранта», «20000 льє під водою», «Навколо світу за 80 днів» та багато інших. У 1871 році Жуль Верн оселився в Ам’єні, а у 1888 році його обрали радником. У 1886 племінник письменника Гастон, який страждав на параною, вистрілив Жулю Верну в ногу. Поранення було настільки важке, що письменник не міг рухатися до кінця свого життя. В останні роки життя у Верна виникли проблеми зі слухом, сильний діабет вплинув на зір — Жуль Верн майже нічого не бачив. Помер Жуль Верн 24 березня 1905 року.

Джерело: http://dovidka.biz.ua/zhyul-vern-biografiya-skorocheno/ Довідник цікавих фактів та корисних знань.

 

Книги Жуля Верна у бібліотеках Шацької ЦБС:

  1. Верн Ж. 20000 льє під водою / Жуль Верн. – Х.: Школа, 2004. – 384 с. (Шацька районна бібліотека для дітей);
  2. Верн Ж. Діти капітана Гранта / Жуль Верн. – Х.: Септіма, 2006. – 752 с. (Грабівська, Підманевська, Мельниківська, Острів´янська, Самійличівська бібліотеки);
  3. Верн Ж. Замок у Карпатах : Пригодницько-фантастична повість / Пер. з фр. М. Шудрі. – К.: Криниця, 2003. 96 с. (Пулемецька, Пульмівська, Шацька районна бібліотеки);
  4. Верн Ж. Навколосвіту за 80 днів / Жуль Верн. – Київ : Країна мрій, 2016. – 272 с. (Мельниківська, Острів´янська бібліотеки);
  5. Верн Ж. Плавучий остров : роман / Жуль Верн. – Петрозаводск : Карелия, 1987. – 318 с. (Підманевська бібліотека);
  6. Верн Ж. П´ятнадцятирічний капітан : роман / Жуль Верн. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан; Київ : Веселка, 2004. – 304 с. (Шацька районна бібліотека, Районна бібліотека для дітей, Кропивнянська, Пулемецька, Голядинська, Пульмівська, Мельниківська, Світязька бібліотеки);
  7. Верн Ж. Река Ориноко / Приключенческий роман. – Тверь : ТОО «Вега», 1993. – 379 с. (Шацька районна бібліотека для дітей та Шацька районна бібліотека);
  8. Верн Ж. Таємничий острів / Жуль Верн; пер. з фр. В. Омельченка; художн. Н. Клочкова. – Київ : Країна мрій, 2014. – 496 с. (Мельниківська бібілотека).

Детальнішу біографію можна знайти на таких веб-сайтах:

  1. Біографія Жуля Верна [Електронний ресурс] : біографія // Моя освіта. – Режим доступу: http://moyaosvita.com.ua/literatura/biografiya-zhyulya-verna/. – Назва з екрану. – Мова: укр.
  2. Деякі цікаві факти про Жуля Верна [Електронний ресурс] : стаття // Інформаційний портал. – Режим доступу: http://info-mir.com.ua/deyaki-cikavi-fakti-pro-zhyul-verni/ . – Назва з екрану. – Мова: укр.
  3. Жуль Верн [Електронний ресурс] : біографія // УкрЛіб. – Режим доступу: http://www.ukrlib.com.ua/bio-zl/printout.php?id=62. – Назва з екрану. – Мова: укр.
  4. Жуль Верн [Електронний ресурс] : біографія // Український центр. – Режим доступу: http://www.ukrcenter.com/Література/19134/Жюль-Верн/Біографія/. – Назва з екрану. – Мова: укр.
  5. Жуль Верн [Електронний ресурс] : біографія // Великі письменники. – Режим доступу: http://bibliograph.com.ua/pisateli/58.htm. – Назва з екрану. – Мова: укр.
  6.  Жуль Верн [Електронний ресурс] : біографія // Біографії знаменитостей. – Режим доступу: https://biography.com.ua/pismenniki/zhyul-vern.html. – Назва з екрану. – Мова: укр.
  7. Жуль Верн [Електронний ресурс] : стаття // Вікіпедія вільна енциклопедія. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Жуль Верн. – Назва з екрану. – Мова: укр.
  8. Жуль Верн [Електронний ресурс] : стаття // Острів знань. – Режим доступу: http://tsikave.ostriv.in.ua/publication/code-2850659069F22/list-1709F679F27 . – Назва з екрану. – Мова: укр.
  9. Жуль Верн  біографія [Електронний ресурс] : слайди // SlideShare. – Режим доступу:   https://www.slideshare.net/Taniya976/ss-73632310. – Назва з екрану. – Мова: укр.
  10. Жуль Верн біографія скорочено [Електронний ресурс] : біографія // Довідник цікавих фактів та корисних знань. – Режим доступу:   http://dovidka.biz.ua/zhyul-vern-biografiya-skorocheno/. – Назва з екрану. – Мова: укр.
  11. Жуль Верн – біографія фото і відео [Електронний ресурс] : стаття // Світ великих людей. – Режим доступу: http://mykniga.com.ua/biograph/zhul-vern-biografiya-foto-i-video-svit-velikix-lyudej.html. – Назва з екрану. – Мова: укр.
  12.  Жуль Верн епоха в історії літератури [Електронний ресурс] : стаття // Довідник школяра. – Режим доступу: http://lessons.com.ua/zhul-vern-epoxa-v-istori%D1%97-literaturi/. – Назва з екрану. – Мова: укр.
  13. Феномен Жуля Верн [Електронний ресурс] : стаття // Нерозгадані таємниці та неймовірні факти. – Режим доступу: http://neimovirniistorii.blogspot.com/2013/10/blog-post_29.html. – Назва з екрану. – Мова: укр.
  14.  Цікаві факти про французського письменника Жуля Верна [Електронний ресурс] : стаття // Електронна книгарня. – Режим доступу: http://elbook.in.ua/?option=news&item=show&id=15. – Назва з екрану. – Мова: укр.
  15.  Шидяєва Л. Жуль Верн [Електронний ресурс] : відеоролик // YouTube. – Режим доступу:  https://www.youtube.com/watch?v=wcydMpe_goA. – Назва з екрану. – Мова: укр.

 

****************************************************************************************************************************

Список літератури до 220 річниці від дня народження

німецького поета Генріха Гейне

«Книги Генріха Гейне у нашій книгозбірні»

Християн Іоганн Генріх Гейне — знаменитий німецький поет, публіцист і критик. Гейне народився 13 грудня 1797 в Дюссельдорфі в родині єврейського купця. Особистість сформувалася під впливом матері, шанувальниці французького просвітництва та енциклопедистів. Духовному вихованню юнака й розвитку його інтересу до поезії сприяв його дядько, пристрасний бібліофіл, який надав у його розпорядження свою бібліотеку. Закінчивши ліцей, Гейне служив в банкірської конторі, прикажчиком на бакалійному складі, комісіонером. Але служба обтяжувала його, на відміну від поезії. У 1819 р він вступив на юридичний факультет Боннського університету, захоплення філософією і літературою не залишив. Провчившись вельми недовго в університеті, він перебрався до Берліна. З 1821 по 1823 Гейне вчиться в Берлінському університеті, де слухає курс лекцій у Гегеля. У 1821 р вийшов його перший поетичний збірник «Книга пісень», а ще через два роки трагедії «Алманзор», «Ратклиф» і збірник віршів «Ліричне інтермецо». У 1825 р отримав ступінь доктора права в Геттінгенському університеті і … повністю віддався літературній праці. У 1826-1831 рр. Гейне видав прозові «Колійні картини», в яких розповідалося про подорожі по Німеччині. Потім виїхав до Франції і залишився там назавжди як політичний емігрант. Видав кілька книг про сучасне становище в Німеччині, і французького політичного і культурного життя. В кінці 1830-х рр. Гейне став революційним радикалом, перейнявшись соціалістичними ідеями (памфлет «Людвіг Берні», 1840). У 1843-1844 рр. він створив кращі поетичні твори — поеми «Атта Троль» і «Німеччина. Зимова казка ». У них різко висміюється німецьке філістерство, націоналізм, мілітаризм і оспівується молода революційна Німеччина. У цей час Гейне подружився з К. Марксом, які брали участь у публікації його останньої поеми. Через важку хворобу Гейне в другій половині 1840-х рр. відійшов від політики і помітно послабив свою літературну діяльність. Генріх Гейне помер 17 лютого 1856 в Парижі і був похований на кладовищі Монмартр.

Джерело: http://dovidka.biz.ua/geyne-genrih-biografiya-skorocheno/

 

Книги Генріха Гейне в нашій бібліотеці: 

  1. Гейне Г. Вибрані твори в 4 томах. – К. : Дніпро, 1972. Том 1. Поезії  / Перекл. з нім. Л. Первомайського. 1972. – 432 с.
  2. Гейне Г. Вибрані твори в 4 томах. – К. : Дніпро, 1973. Том 2. Подорожні картини  / Перекл. з нім. Л. Первомайського. 1973. – 448 с.
  3. Гейне Г. Вибрані твори в 4 томах. – К. : Дніпро, 1973. Том 3. Поеми, критика  / Перекл. з нім. В. Коптілова. 1973. – 448 с.
  4. Гейне Г. Сборник  сочинений: в 6-ти томах. – М. : Худ. лит., 1980. Т. 3. Путевые картины / Пер. с нем. , коммент. М. Рудницкого. 1982. – 486 с.
  5. Гейне Г. Сборник  сочинений: в 6-ти томах. – М. : Худ. лит., 1981. Т. 4. Проза 30-х годов  / Пер. с нем. , коммент. А. Дмитриева. 1982. – 590 с.
  6. Гейне Г. Сборник  сочинений: в 6-ти томах. – М. : Худ. лит., 1980-1983. Т. 6. Проза 40-50-х годов; письма  / Худож. И. Крылов.  1982. – 462 с.
  7. Гейне Г. Стихотворения / Пер. сним.,  сост. и примеч.  А. Дмитриева. – М. : Худ. лит., 1985. – 320 с.

А більше про Генріха Гейне можна дізнатися з таких книг та веб-сайтів:

  1. Генріх Гейне // Світова література. 9 клас. Хрестоматія. / Упорядник О. І. Нестерова; науков. ред. Таранік-Ткачук К. В. – Х. : ФОП Співак В. Л., 2013. – С. 385-389.
  2. Генріх Гейне // Світової поезії світ: Програмні твори/ Упоряд., передм. та біогр.. довідки Б. Чайковського. – К. : обереги, 2003. – С. 291-297.
  3. Генріх Гейне // Усі зарубіжні письменники / Упоряд. О. Д. Міхільов та ін.. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2007. – С154-159.
  4. Генріх Гейне [Електронний ресурс] : стаття  // Вікіпедія вільна енциклопедія. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Генріх Гейне. – Назва з екрану. – Мова: укр.
  5. Гейне Генріх [Електронний ресурс] : біографія  // УкрЛіб. – Режим доступу: http://www.ukrlib.com.ua/bio-zl/printout.php?id=21. – Назва з екрану. – Мова: укр.
  6. Генріх Гейне — німецький поет-романтик [Електронний ресурс] : біографія  // Гіпермаркет знань. – Режим доступу: http://edufuture.biz/index.php?title=Генріх_Гейне_—_німецький_поет-романтик. – Назва з екрану. – Мова: укр.
  7. Життєвий і творчий шлях Г.Гейне [Електронний ресурс] : стаття // Навчальні матеріали онлайн. – Режим доступу: http://pidruchniki.com/13770825/literatura/zhittyeviy_tvorchiy_shlyah_geyne. – Назва з екрану. – Мова: укр.

*************************************************************************************************************************

Бібліодайджест до дня Гідності та Свободи

"Революція гідності. Як це відбувалося"

Цими днями минає чотири роки після другого Майдану в Україні, іменованого Революцією Гідності або Євромайданом. Буремні події, що відбувалися тоді впродовж трьох холодних зимових місяців у центрі столиці, вплинули чи не на кожну людину, яка має відкрите серце. Навіть чотири роки по тому неможливо спокійно переглядати ті відзняті кадри: мирні протести, побиття, стрілянину, смерті, Небесну Сотню, самопожертву, згуртованість, викрадення, вогонь, стійкість. Не одна книга була написа