З березнем пов’язано чимало важливих подій. Але про одну подію щороку пам’ятають усі люди.

Ось і ми сьогодні, різні за віком, та спільні за своїм духом, будем згадувати Тараса Григоровича Шевченка. Він не лише влучно говорив, але й боровся за свободу, мир і спокій у нашому українському домі.

Сьогодні 9 березня – свято генія, свято державне, свято всіх нас, українців, які з гордістю вимовляють, пам’ятають і шанують ім’я великого поета Тараса Шевченка, який життя своє віддав за Україну, за нас з вами, за те, щоб ми були вільними, гордими людьми.

Вивчаючи творчість того чи іншого письменника, ми пізнаємо історію, традиції, культуру його народу. Ми поринаємо у цікавий та незбагненний світ літератури…   207 років тому Господь подарував нам поета, який розбудив націю неповторним словом і підніс це слово на всесвітній духовний рівень. Він поет усього людства – Тарас Григорович Шевченко.

У історії кожного народу є імена, які він свято береже у своїй пам'яті і з великою любов᾿ю та повагою передає з покоління в покоління. Є таке ім'я й у нашого народу – Тарас Шевченко. Не було і немає в Україні поета, який був би йому подібний. Не було у неньки України сина, який так ніжно і віддано любив свій народ і так страждав за нього. Саме він зберіг і повернув народу його голос – українську мову. Для кожного з нас ім’я Шевченка є святим.

Попри час, Шевченко не віддаляється.  Він залишається сучасним! Це Його слова-заклики звучать і  у ХХI столітті до нас, правнуків Великого Кобзаря:

І борітеся – поборете будь – які змови,

І борітеся – поборете все, що у злі…

 Творча спадщина великого сина України, його життя – явище невичерпне, незбагненне й вічне. Ми, здається, все знаємо про Кобзаря. Та це лише ілюзія, бо нам ще віки й віки йти до нього. 

«Ми вчимося у Шевченка шанувати і любити рідну землю, рідний народ, рідну українську мову, рідних батьків. І наше завдання сьогодні – прищеплювати молодому поколінню любов до творчості великого поета і художника, любов до української природи, виховувати почуття патріотизму, активну громадянську позицію та відчуття духовного зв’язку з історичним минулим рідного народу»

І дорослі,  і діти шанують геніального українського поета та художника.

10 березня 1861 року перестало битися серце великого поета.

Але його думи живі. Він є всюди. Він приходить нині, як свій. Його вітають щиро люди на всій Україні.

Він здобув нам славу, як ніхто на світі.

А та наша слава не вмре, не загине.

Наш Тарас Шевченко – сонце України. 

Запрошуємо переглянути презентацію:

«Життєвий шлях Т. Г. Шевченка».

27 найпопулярніших поезій Тараса Шевченка

Книжкова-виставка портрет "І голос Шевченка з віків долинає"