«Я знов живу для тебе, Батьківщино…  »

  (до 90 – річчя від дня народження Григора Тютюнника)

віртуальне знайомство

Тютю́нник Гри́гір Миха́йлович народився 5 грудня 1931 року в c. Шилівка Зіньківського району в родині селян Тютюнника Михайла Васильовича і Тютюнник Ганни Михайлівни, які працювали в Після того, як батька забрали у в’язницю, письменника до себе на Донбас взяв батьків брат Филимон Васильович Тютюнник, що мешкав у смт. Щотове Луганської області. Він і його дружина, Наталя Іванівна Рябовецька, з хутора Троянівка, вчили й виховували малого Григора.

Важкі умови дитинства стали основою багатьох тем та сюжетів майбутніх творів. На формування світосприймання вплинули рання втрата батька, життя в далині від матері, завдані війною моральні й матеріальні втрати.

У 1938 р. дядько зі своєю дружиною віддали Григора до школи в український перший клас, який нараховував сім учнів, а тому через деякий час був розформований, і хлопця перевели в російський клас. З того часу і до 1962 року, як зазначав сам Тютюнник, він розмовляв, писав лУ 1957–1962 pp. майбутній письменник навчався в Харківському університеті на філологічному факультеті. Саме тут він захопився літературною працею і самоосвітою.

Першу новелу «В сумерки» написав російською мовою і за підписом «Григорий Тютюнник-Ташанский» надрукував її в журналі «Крестьянка» у 1961 р. Після смерті старшого брата Григорія Тютюнника (автора роману «Вир») переклав свої «Сумерки» українською мовою і з того часу писав лише нею.

Зацікавившись кінематографом, Григір Тютюнник працює у сценарній майстерні Київської кіностудії М. О. Довженка, — створює літературний сценарій за романом Григорія Тютюнника «Вир», рецензує твори колег-кінодраматургів та фільми. Переходить на редакторсько-видавничу роботу, а згодом повністю віддається літературній творчості.

Не будучи в змозі в усій повноті реалізувати свій талант в атмосфері чиновницького диктату над літературою, 6 березня 1980 р. Григір Тютюнник вкоротив собі віку. Поховано письменника на Байковому кладовищі в Києві.

1989 року його творчість була посмертно відзначена Державною премією ім. Т. Г. Шевченка.