Запровадження християнства - це епохальний поворот в історії Давньоруської держави, який не тільки суттєво вплинув на всі сфери тогочасного суспільного життя, а й надовго визначив характерні особливості вітчизняної моделі історичного розвитку.

До прийняття рішення про християнізацію Київської Русі, князю Володимиру пропонували на розгляд багато інших варіантів: гінці з Риму, прислані самим Папою, звали князя прийняти їх віру, євреї запевняли про необхідність прийняти іудаїзм, а волзькі болгари пропонували перейти в іслам.

Історично відомо, що хрещення Київської Русі відбулось у 988 році.

З цього часу християнство активно поширювалося державою і церквою. Уведення християнства як єдиної державної ідеології консолідації руських земель і зміцненню Давньоруської держави. Була створена централізована організація священнослужителів. Спорідненість релігії Давньої Русі з релігіями давніх країн Європи зробило її частиною світового християнського суспільства, зблизило Русь з Візантією. Прийняття християнства призвело також до змін у культурі давньоруського суспільства. На Русі поширюється живопис і архітектура, а також писемність і література. Але в той же час переслідувалося язичеське, народне у своїй основі мистецтво: декоративне, музичне, хореографічне. Уведення християнства зустрічало завзятий опір язичників, призвело до масових народних повстань. До ХІІІ ст. розповсюдження християнської релігії обмежувалося містами, лише після монголо-татарської навали християнство поширюється й на селі.

Використана література:

 Історія України : універсальний ілюстрований довідник / [Губарев В. К. ; пер. з рос. Губаревої Б. М.]. — Донецьк : БАО, 2008. — 576 с.