Головна » Статті » Новини ЦРБ |
Друга світова війна – одна з найбільших трагедій людства ХХ століття, під час якої загинули мільйони українців. Адже наша земля, в тому числі й Волинь, була ареною запеклих бойових дій. За три роки окупації німці знищили понад 165 тисяч мирних волинян у наших селах і містах. Досі вважається, що при визволенні Волині загинули майже 26 тисяч радянських солдатів і офіцерів. Хоча ця цифра насправді є більшою щонайменше у два з половиною рази Журналіст Володимир Лис оприлюднив десять найприкметніших, невідомих або маловідомих епізодів Другої світової війни на Волині. ВОЛИНЬ У ВІЙНІ - ТОП-10 невідомих фактів про війну на Волині. 1. Тепер вже, здається, ні в кого не виникає сумніву, що Друга світова війна на Волинь прийшла не в червні 1941, а у вересні 1939 року з нападом гітлерівської Німеччини на Польщу. Вже в перші дні тієї «вересневої війни» до Війська Польського було мобілізовано понад 5,5 тисячі жителів тих повітів Волинського воєводства, які тепер належать до нашої області. Якщо додати до них тих, що вже служили у війську та службовців «другого ешелону», то вийде цифра в понад десять тисяч. Кожен десятий волинян загинув, ще близько півтори тисячі потрапили у полон. Більшість учасників вересневої війни вдруге стали солдатами, тепер уже Червоної Армії у 1944-му. Протягом перших двох тижнів війни у 1939 році німецька авіація зробила до десятка нальотів на Луцьк, Ковель, Володимир-Волинський. 2. Уперше чобіт німецьких загарбників вступив на волинську землю, за свідченнями волинян-старожилів, вже 16 вересня 1939 року. Досить потужна німецька колона форсувала Буг в районі Ягодина, а також північніше і південніше й посунула в напрямку Ковеля. Через два дні вона досягла його околиць. А дехто твердить, що бачив солдатів вермахту і на ковельських вулицях. Хоча навряд, зважаючи на доволі потужний польський гарнізон. 3. Що до війни з Німеччиною «перші совєти» готуються, стало зрозуміло, коли вже 1940 року почали відселяти жителів прикордонних сіл і хуторів. Всього повністю або частково було відселено мешканців 48 сіл і понад ста хуторів Шацького, Головнянського, Любомльського, Устилузького, Володимир-Волинського і Порицького районів. 4. Уже першого дня війни потужний броньований кулак, який вторгся у велику п'ятдесятикілометрову «дірку» між позиціями п’ятої (Волинь) і шостої (Львівщина) радянських армій, здійснив кидок, гідний Книги рекордів Гіннеса, якби вона тоді існувала, - під вечір 22 червня ворожі війська, подолавши майже без опору 65 кілометрів, вийшли до Горохова. Про стан оборони в перші дні війни свідчить хоча б такий факт: Луцьк і Любомль, розташований лише за двадцять кілометрів від кордону, німці взяли в один день - 25 червня. Бої на захід від Луцька тривали до 27 червня. 5. 26 червня розпочалася чи не найбільша танкова битва Великої Вітчизняної війни, яка за кількістю бронетехніки, задіяної в ній, перевищує навіть знамениту Орловсько-Курську. Але, як засвідчує у своїх мемуарах маршал Костянтин Рокоссовський, який тоді командував дев'ятим механізованим корпусом, у військ, які підійшли в трикутник Рівне-Луцьк-Броди, не було навіть карт цієї місцевості, а були лише карти земель, розташованих за Бугом - до Любліна і далі. Отже, таки збиралися воювати на чужій території. 6. Німецькі війська повністю окупували область 8 липня, коли за наказом командарма 5-ої армії Потапова її підрозділи залишили селище Колки та ще близько тридцяти населених пунктів Колківського, Маневицького, Цуманського та Олицького районів. Для порівняння скажемо, що цього ж дня німецькі війська взяли Житомир і вийшли на підступи до Києва, оборона якого почалася 10 липня 1941 року. 7. У квітні 1942 року на хуторі поблизу села Рудка-Козинська Рожищенського району відбувається нарада керівників ОУН з участю Романа Шухевича, Дмитра Клячківського, Миколи Лебедя та інших провідників, на який приймають рішення про створення Української повстанської армії. Перший зафіксований бій повстанців з німцями - у серпні 1942 року сотні Остапа (Сергія Качинського) біля села Піддубці Луцького району. Восени 1942 року на Волинь приходять відомий партизанський чекістський загін Дмитра Медведєва і з'єднання Антона Бринського. Наступного року - з'єднання Олексія Федорова, який одночасно очолює підпільний обком КП(б)У. 8. Визволення області військами Червоної Армії, як відомо, почалося 29 січня 1944 року. Тепла зима і відлига, яка привела до розливу річок і боліт, дозволили сповна використати кавалерію, що несподівано прорвалася до Луцька і оволоділа містом. Сталін не повірив у те, що Луцьк визволено, і на честь цієї події у Москві салютували лише 5 лютого. Саме це число довго, аж до середини 1960-х років, вважалося офіційною датою визволення нашого обласного центру. Для порівняння скажемо, що Вінницю, розташовану значно східніше, визволили від німців лише на початку квітня, а весь Крим - 12 травня 1944 року. Тоді ж, навесні сорок четвертого, на Волині з приходом радянської влади відновилися масові репресії. Перші арешти були проведені вже у лютому-березні, а 18 травня 1944 року на території восьми східних районів області була проведена масова облава, під час якої було заарештовано понад тисячу українських патріотів. Через кілька днів на схід помчали перші три ешелони, а всього до кінця року з Волині у Сибір, Казахстан, в Архангельську область було відправлено п'ятнадцять поїздів із майбутніми в'язнями ГУЛАГу. 9. Війна у 1944 році, на відміну від 1941-ого, застрягла на Волині надовго. Але всі рекорди побила битва під Ковелем. Це єдине українське місто, яке війська Червоної Армії не могли взяти більш ніж чотири місяці. Звичайно, посилена оборона його німцями була ще й тому, що Ковель як великий залізничний вузол стояв на перехресті кількох важливих стратегічних напрямків. Під Ковель тричі приїжджав заступник Верховного головнокомандуючого маршал Георгій Жуков. Після другого його візиту були зроблені оргвисновки, яких, здається, не було з сорок другого року. Було понижено у званні і позбавлено посад аж 28 осіб вищого офіцерського складу, в тому числі й другого командуючого фронтом генерала Павла Курочкіна, а сам фронт розформовано. Ковель змогли взяти лише 6 липня. 10. Офіційною датою остаточного визволення області вважається 21 липня. Але спогади волинян старшого віку та й архівні документи засвідчують, що Шацьк, Піщу, Пулемець було визволено 22 липня, а крайні населені пункти північного заходу області Хрипськ і Красний Бір - 23 липня. До Дня визволення Волинської області від нацистських загарбників в Шацькій центральній районній бібліотеці організовано історико-літературну виставку « Війна в серці, па’яті, книжках» Запрошуємо до перегляду виставки!
| |
Переглядів: 192 | |
Всього коментарів: 0 | |