28 липня минає 140 років від дня  народження українського письменника, драматурга, художника, філософа, громадського і політичного діяча Володимира Кириловича Винниченка.

Народився Володимир Винниченко 28 липня 1880 року в місті Єлисаветграді (нині — Кропивницький), в селянській родині. У народній школі Володимир виділявся неабиякими здібностями, і через те вчителька переконала батьків, щоб вони продовжили освіту дитини. Незважаючи на тяжке матеріальне становище родини, по закінченню школи Володимира віддають до Єлисаветградської гімназії.  У старших класах гімназії Винниченко пише революційну поему, за яку одержує тиждень «карцеру», а згодом його відраховують з гімназії. Але Володимир не кидає навчання і одержує диплом у  Златопільській гімназії.  У 1901 році Винниченко вступає на юридичний факультет Київського університету св. Володимира, де стає членом Української студентської громади та вступає до Революційної української партії.  За її дорученням проводить агітаційно-пропагандистську роботу серед робітників Києва , за що 1903 року його  арештовують, виключають з університету й ув'язнюють до одиночної камери Лук'янівської в'язниці в Києві, звідки він згодом тікає. Незабаром новий арешт, дисциплінарний батальйон. Але він знову втікає і нелегально відбуває у еміграцію,та на початку Першої світової війни  повертається до Росії й живе до 1917 року під чужим прізвищем переважно в Москві, займаючись літературною діяльністю.  Одразу після Лютневої революції  Винниченко повертається до України й береться до активної політичної роботи. Він стає членом Центральної Ради. Згодом очолює Генеральний секретаріат і стає генеральним секретарем внутрішніх справ. Винниченко автор майже всіх декларацій і законодавчих актів УНР. Але через суперечності з Симоном Петлюрою Винниченко йде у відставку та виїжджає за кордон.  У вересні 1921 очолює  новостворений комітет допомоги українському студентству в Берліні. Разом з тим,  продовжує уважно стежити за подіями в СРСР. У 1925 році через складну політичну та економічну ситуацію в Німеччині переселяється до Франції й осідає спочатку в Парижі,а пізніше на півдні Франції, у містечку Мужен біля Канн, придбавши стару садибу з ділянкою землі. Тут упродовж останніх 25 років свого життя він у власному невеликому будинку займається літературною творчістю і живописом. Помер 6 березня 1951 року, похований у французькому Мужені.

Володимир Винниченко є  письменник світового рівня,а його літературна спадщина вважається приналежною до золотого фонду України. Він є автором романів: «Божки», «Заповіт батьків»,»Записки кирпатого Мефістофеля»,»Сонячна машина»,»Лепрозорій» та ін.  Також він писав твори для дітей, які включені до шкільної програми.